Пролилась осінь крижаним дощем...
І дуже сумно стало на душі...
Я знов заходжуся гірким плачем
й пишу лише сумні вірші...
Чому так гірко на душі? Не знаю...
В думках кричу від болю й сліз.
Я кожен день повільно помираю
і знову воскресаю скрізь.
Прийде зима... Я знову усміхнуся,
зірву сумну цю маску із лиця.
І теплої весни як завжди я діждуся,
щоб щастя знов було у всіх серцях....
перший після 4-місячної відсутності музи.... і то не дуже радісний....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689523
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.09.2016
автор: Кава з молоком