На жаль, я не дон Хуан, а міг би мати тьму жінок.
Та ні – вони завжди мене самі обирали
І я покірно подружжям з ними йшов в життя танок,
Не відаючи, що мною завжди вправно грали.
На щастя, я не є дон Хуан, бо мав би тьму жінок,
Зневажливо кохав би без всяких моральних правил,
Тому довірливо сприймав Любов як Подарунок
І, як з’ясувалось, ніколи на Балу не правив.
Як гарно, що я не є розбещеник дон Хуан –
На мене тільки п’ять жінок зухвало напоролись.
Хоч потенційно міг жертв тягнути і караван!
Та, бач, ці бажання в мені ніколи не ятрились!
17.09.2016
Липовий Скиток
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689547
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.09.2016
автор: Левчишин Віктор