Нарешті настала осінь! Вітаю всіх!
Такими словами можна описати дощ, який вчора вночі падав в моєму рідному Тернополі, а також різке похолодання. Нарешті настала осінь, а це - пора, якій я найбільше тішусь з творчої точки зору. Саме тоді в мене може пробудитись буйна фантазія і створити будь-кого з невідомих героїв, які також можуть зникнути в одну мить.
Загалом, це була 18:00. Я вертався з магазину і по дорозі часто дивився на похмуре небо, вдягнених в куртки людей, а також дихав тим, дощовим повітрям, яке змушувало творити дива... Так чи інакше, в рідному під'їзді і народився ще один осінній вірш... Насолоджуйтесь.
***
шорти шльопанці й майки укотре виходять із моди
а натомість приходять кросівки вітрівки та джинси
знову трапились бійки словами - і черговий поділ
а тому ми кочуємо в пошуках теплого місця
тоді листя приносить багряний відтінок до хати
листя - перше з осінніх морів що бушує під нами
але часто вони [i][s](люди)[/s][/i] на обісцяне хочуть лягати
аби через три дні видаляти ті фото на пам'ять
сонце висушило шкіру так що лиш жили прожили
хмари - друге з морів - принесли і вологу і спокій
знов вода знову крейсери шторми будують при штилі
але з часом хвороби приходять у тіло
от клопіт
знову джинси кросівки й вітрівки з'явились під небом
сірі люди - це третє з морів що породжує осінь
ти ж ніколи не будь чорно-білим
випалюй проблеми
або знижуй яскравість бо хабілісів* зима скосить
* - в значенні Homo habilis
18.09.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689585
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.09.2016
автор: Systematic Age