В бокал осіннього дощу
Упав на денце лід розлуки.
Хтось опустив зі злістю руки,
Сказавши вперто: "Не прощу!"
І не прощатиме таки,
Хоч і не спатиме ночами,
Хоч і кохає до нестями
І це триватиме роки...
Бокал осіннього дощу
Ці двоє питимуть нарізно,
Біль відчуватимуть наскрізний,
Хоч... дощ давно уже ущух.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2016
автор: Патара