Ластівки, на порозі вирію,
Пташенят своїх підняли...
Пізні яблука швидко так визріли,
Перед школою, як змогли...
Було тепло, а, може, холодно
Знов мені, як завжди, чомусь.
Йшли дощі. Й перед самою школою
Ти додому не повернувсь...
Розкидала плоди горішина,
Ще ховався туман в яру...
І не зовсім така уже грішна я,
Та й без тебе я не помру...
Мовчки айстри схилили голови,
А жоржини й вночі горять,
Та чомусь, перед самою школою,
Ти пішов - й не зійшла зоря...
Десь попереду літо бабине -
Перешіптують ясени...
І котра ж то тебе так вже звабила,
Перед школою. Восени...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2016
автор: Наташа Марос