Розправ крила... і лети! Нас не стримують мости.
Та й нема їх над тобою, є вони лиш над рікою!
А внизу... земля в красі, походи тут по росі.
Позбирай ті ранні роси, стрічки заплети у коси.
І лети... лети... лети...
Гай і поле, і діброву, і сади позолоти!
А захочеш відпочити - опустися на мости.
Ніжки звісивши у воду, помилуйсь на свою вроду.
Той, хто волю таку має, гарно так завжди літає.
Розправ крила... і лети... Золоти все! Золоти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689938
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.09.2016
автор: Надія Башинська