Достигало літо і достигло,
Промайнуло. Десь у далечінь
Вирушає літечко-невіглас,
Безтурботне літо-відпочинь.
Безтурботне, мрійливе, грайливе,
Нас лишило їжею - кому?
Мама-літо! Мачухою злива
Напинає сіру бахрому,
Запинає очі, б'є байдужа.
Літечко, вертайся! Далечінь -
То нестерпна відстань. Із відчужень
Викликаєм літо-тугу-кинь
Хоч на день! - такий, щоби стерпіти
Безвість сіро-бляклої біди,
Щоб наснаги стало сиротіти
Зимний час. А можеш - то не йди...
Достигало літо і достигло,
Промайнуло. Десь у далечінь
Відлетіло літечко-невіглас,
Безтурботне літо-відпочинь.
2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689957
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2016
автор: Максим Тарасівський