То не сльози...
з лози виплітатиму ніч і колиску
ніж у руці вигартовує силу і страх
ніжно тремтить ніжно до болю і блиску
гОйдає тіло змаліле тієї, котра
завтра вросте у округлі формати і форми
в широкі обійми тупих і самотніх кутів
видихатиме ніч витинанку мою колискову
Віддаватиме ніч…
Відпускатиме в ніч
із очей очеретяні тіні
підперезане болем
скуйовджене гілля верби
…і до води
котиться з берега ніч -
обрізані коси,
волосся до пліч …
...ні,то не сльози...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689969
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.09.2016
автор: Оля Бреславська