Не горить! Підпалюю вкотре -
Хочу знищити, та дарма.
Я ж зібрала увесь непотріб
Із минулого. Весь обман -
У душі так давно зима.
Не го-рить...
Розпалю! Тільки де той вітер,
Що розбурхає цей вогонь...
А він м'яко вже сльози витер,
Мов теплом від твоїх долонь
І шепоче: облиш, либонь.
Роз-па-лю...
Загасить!.. Вже вогню не треба!..
...Інший вітер влетів сюди
І багаття здійняв до неба,
Та немає ніде води...
Де ж ти, вітре, раніш ходив...
За-га-сить...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2016
автор: Наташа Марос