Летить думка в чистім полі
Летить та й питає:
Чи не чули, добрі люди,
Де щастя буває?
Летить сутку, летить другу
Ніхто не стрічає.
Летить мріє про подругу
А її немає...
Летить птахом понад дахом
Й зачіпає хмари,
Полетіла б ген у небо,
Та не має пари...
Полетіла б та зосталась
У небі літати,
А так треба по всім світі
Сонце зустрічати...
Підлетіла до тополі,
а та бідна гнеться
Запиталася про долю,
А та лиш сміється...
Я тут стою самотою
Й давно вже забула,
Як то думати про волю,
Як доля прикула...
Тихим стуком ніжним звуком
Лиш вітер голубить,
А так більше на цім світі
Ніхто й не полюбить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2016
автор: nevidomyi_poet