Я - випадковий звук
у світі, забитому ілюзіями -
випадкова струна
неіснуючої гітари.
Я не пробувала рахувати серця
удари,
бо боялась не почути стук.
Те, що відбувається навколо - таке хаотичне,
і ми звуки, ми рухи, ми спалахи
світлого дня.
Те, що колись було дуже смішним чи незвичним,
сьогодні торкнулось мого
свідомості дна.
Ми випадкові,
ми - не система,
ми сни, що не мають ніякої теми.
Ми, можливо, не дуже здорові.
Нічого на світі не належить нам.
Все тимчасове.
Ми точно не дуже здорові,
коли збираємо крам.
Як дивовижно, як неймовірно -
я непокірна,
і ми всі плюємо згори на країну Оз.
Все, що відбувається зараз -
ідеальний
Х
А
О
С
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690051
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.09.2016
автор: Попіл Фенікса