Тиша - постріл...
Смерть розрізає простір:
Після / досі -
Ніч розтинає дні.
Може, досить!
Відчаєм сиво(косить)
Смерть...голосить:
- Люди, моє - мені!
Право взято
Свічкогасінь. Лопату
І підхватку
Замість коси ношу.
В будні й свято
Жнете мені завзято.
Люди / втрати -
Змилуйтеся! Прошу.
Дайте, грішні,
Серцю любові й тиші
Дні колишні
В злагоді поверніть!
О Всевишній,
Камінь зітри наріжний,
Щоб невтішні
Знов цінували мить.
Дайте мені відпочить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690154
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.09.2016
автор: Серафима Пант