губ зореквіт

Рухи  стали  легкі  і  повітряні.
Серце  дихає  вільно  ритмами
Осінь  плаче  сльозами  тихими

Листя  кленів  танцює  джаз

Моя  пісня  звучить  піднесенно
Піднебесно.  Немов  воскресла  я
Відчуваючи  хвилі  плескання

Смутно-синіх  ночей  екстаз.

Босоніжна  моя  експресія
Жити  в  щасті-це  вже  мистецтво  є
Модерністська  мене  інверсія

Ґартувалася  наче  сталь

Сталь  легована,біль  розтоплена
Сіллю  Всесвіту  щедро  скроплена
В  гобеленах  душі  знекровленій

Розквітає  весни  мигдаль

У  барвистості  ночі  грішної
Зберегти  в  собі  промінь  ніжності
Зплести  в  косу  життя  розбіжності

Білосніжно  плекати  світ

Обіймаючи  снами  вічними
Стародавніми  серце-притчами
До  нірвани  вітрами  звичними

Загорнувшись  у  губ  зореквіт

В  політ...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2016
автор: Юліанка Бойчук