Тут моя плаче гітара,
Аж – до «не хочу»!
Дивиться отвір «макара»!
Десь, - межи очі...
Дивиться... Хрін йому в дуло!
Плачу й сміюся!..
Крикну у Світ, щоб почули,
Що вас люблю всіх...
Всіх пригорнув би до себе,
Цілий Світ, може б...
Більше, нічого не треба!
Просто, - дай, Боже!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690222
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.09.2016
автор: Андрій Бабич