заголОсять…

Ні,  не  змивай,  залиш  цю  краплю  поту..  
Я  віями  той  клаптик  підсушу  
Перегорну  сторінку  й  нові  ноти  
Заграють..Твої  ноги  підкошу  

Травою  заколишеться  світанок  
Тумани  знов  ділянку  оросять  ..  
Я  питиму  кохання  сотню  бранок  
Вiдчуєш,як  джмелі  заголосять  

Над  квіткою  піднесений  щасливий  
Промінчик  світла  перший  промайне  
Розхристаний  шалено,  що  є  сили  
Цілунок  шепіт  листя  -огорне...  

КРАЄЧКАМИ..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2016
автор: ЇЇ ТІНЬ