[i]В декораціях між простором й часом -
Де завжди лише одна навколоверть,
А душа обтяжена й змучена тілом -
Треба мати право на вічність чи смерть.
В декораціях божевільної думки-
Де простір поділен на відстань та час,
А віра у смерть, тільки лаштунки -
Наче світло надії для кожного з нас.
Треба мати можливість чи право на щастя
І сміливість залишитись живим,
Той хто свободу прийняв мов причастя -
Стоїть на одній сходинці з Ним.
В декораціях цього тлінного часу -
Йде повз вічність хвилина життя.
І перетворення всього в біомасу -
Цікавий кінець від сліпого творця.
Де ти навіть нічого й не обираєш -
Можливість лишитись, можливість піти?
Та часом себе ти знову спитаєш -
Боже,чи є десь інші тобою забуті світи?
І хоч лишилося трішечки болі -
Бо новий день вже добігає майже кінця.
Хвилини збираю в холодні долоні,
За мить, я - знову побачу старого творця.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690404
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.09.2016
автор: Валерій Кець