поспи
ти повинен
ти мусиш
тобі це потрібно
хоч трохи
допоки дощі не припинять походів
допоки дощі не омиють й не змиють всіх бід то-
-му доти вони не підуть з повсякденної моди
ми пера скидаємо в плавання вільне калюжам
хоча їх відрощуємо і вчимося літати
лети доки крила гортають застуджену душу
а хмари із небом влаштовують амфітеатр
якщо твої сни - це холодна вода
тепле серце
а твоя вертикалізація є рівнодійною
то пробуй заснути а очі розплющ
обернеться
полегшенням й холодом що дарували обійми
24.09.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690560
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.09.2016
автор: Systematic Age