Здрастуй, мамо, кохана, діти,
Я вернувся на десять днів,
Я прийшов зі страшного світу,
Де не раз у вогні горів.
Про цю зустріч в окопах марив,
Коли «Град» нас вогнем палив,
Коли «Бук», розітнувши хмари,
Триста мирних сердець спинив.
Коли всупереч всім зневірам
Я вороже кільце прорвав,
Коли смерті лихому звіру
Просто в очі я зазирав,
Коли брату, що спас від міни,
Світлі очі закрив крізь біль…
Коли з вірою в Україну
Я на ворога йшов у бій.
Бо сьогодні вже, знай, родино,
Я не просто солдат АТО –
Мої плечі – це щит країни,
Щоб її не топтав ніхто.
Потім знову за Україну
Я боротимусь до кінця,
За народ свій, свою родину,
За любові вогонь в серцях.
А якщо напророчить доля
Повернутись до вас лиш сном, –
Стану я колоском у полі,
Тихим вечором за вікном.
Мирним сонцем у небі світлім,
Чистим щастям в очах синів…
А сьогодні я з вами, рідні,
І у нас є ще десять днів….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690596
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2016
автор: Алькор