Собі про себе
(Сонет)
За ким страждав, кого любив,
все ж тим душі не осквернив.
Любов шляхетніша і краща,
ніж скошена від злості паща.
Так само й гнів мене учив,
щоб я дурного не робив
і, живучи все важче й важче,
не опускався до пропащих.
У дії, мов локомотив,
і нині так живу, як жив,
в самотності колючих хащах.
Обравши сам собі упряжку,
життя, що в нім нема поблажки,
труджусь один за колектив.
–––––
© Анатолій Загравенко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690639
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.09.2016
автор: Анатолій Загравенко