Чому завжди, коли ми вдивляємося у нічне небо, дивимося на зорі, чи на місяць, чи на стежку до нього, що вимальовується на воді, душу огортає смуток... Може це тому, що десь там наша домівка... А отже, усі, хто вже не з нами, повернулись туди саме цією стежечкою...
***
Місяця стежку
вітер порвав на шматки.
Побудь зі мною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690659
Рубрика: Рубаї, хоку, танка
дата надходження 25.09.2016
автор: Luka