У холодних стінах вже немає любові
І втікають у небуття картини з минулого
Я зупинюсь говорити на пів слові
Там на межі між тим що є і чого не було
Між богами і смертними розминулися
Міфи і правда потонулої в тобі Атлантиди
І не прощай і не привіт – просто потонула
Десь моя любовна Атлантида
Ні ти не Єва, ти Ліліт – перша що змусила
Жити, але далі іти треба
Не говори що би не сталося що це кінець
Просто повір що повернеться усе іще раз
На небі не буде більше ніколи двох сонць
І залишиться згадка від колишнього нас
У холодних серцях вже не буде ніколи
Колишнього завтра про котре мріяли тоді
Сьогодні одні тільки сліди і на воді кола
Залишаючи одні холодні спогади там на дні
Що залишилися від колишньої загадки
Людської пристрасті в померлій Атлантиді
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2016
автор: Ruslan B.