Вечоріє. А я у світанку
Засиділась. Відсуну фіранку…
Сонце ясне! А ти ж не збудило
Душу вчасно, лиш тіло умило.
Світу ликий! З’єднай воєдино
Душу з тілом в утробі гарячій.
Хай не рветься до тебе орлино,
Хай вгамує тривоги незрячі.
Що ж, свій вечір в світанку зустріну.
Хіба світу забракне проміння?
Чи оживить зов’яле до тліну
Листя клена скорбота осіння?
Не зупиняться час і епохи,
Вже крайнебо. Півмене чекає…
Десь душі заблукалої кроки
Не моїм озиваються раєм.
[i]Дуалізм - філософська теорія про існування двох протилежних начал, які не можна звести одне до іншого, але в той же час один без одного існувати не можуть;співвідношення матеріального і духовного (тіла і душі).[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690760
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.09.2016
автор: Олена Жежук