в найдовші у світі десять хвилин
по кінцях телефонного дроту
ти знала що є ще мільярди причин
не робити у дзеркалі фото?
що хмари всміхаютися вміють ще й як
зачіпляючи гори боками?
зелений горить трохи довше як знак
чи може несправні у нас світлофори?
ти знала що в нашій півкулі вночі
затухають невпинно десятками зорі?
а в сусідських котів печія від моїх
кулінарно-кухонних агоній?
а знала що очі твої сіро-сині були
тоді на вокзальнім пероні...
всього лише десять бездонних хвилин
лиш десять і годі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690778
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2016
автор: Андрій Люпин