Пустунчик Ерос уночі
Співає свою колискову
На тихій мові лиш для двох
Казкову, неповторну…
Він в сни нам тишком-нишком вповз,
Шепоче про бретельку,
Забуту поміж ніжних рук,
Підкравшись недоречно …
В загули кинувся смачні,
Нас спокушає дивним…
П’янка, жагуча мить краси,
Відкрита еротичним…
Мов подіумом йде павич,
Нестримний сексі-символ
Розхитує все навкруги
Своєї екстра сили.
І плаття опускається до п’ят,
Прошелестівши вітром…
Береш – бери, бо завтра день
Вже може не зустрінем…
І в тишу вкрадується шепіт тіл
На мові незнайомій…
Не потребують тлумача обоє
В пристрасній любові…
2.09.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690802
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.09.2016
автор: Лєна Дадукевич