(у переддень Різдва Богородиці)
́На Київській горі
Дивлюсь я догори
І бачу небо чисте,
Під ним церков намисто.
Яке це дивне місце,
Як легко тут змириться
З минулим і з майбутнім
І знати, що в нас путь є.
І знать, що є дорога,
Яка веде до Бога
Через святих пророків
Впродовж багатьох років.
Всіх прадідів кровини
Злились в одну долину
Багато мук було -
Набіг цілий Дніпро.
Артерія червона
Впадає в море Чорне,
Наче венозна кров,
Якої хочуть знов.
І хочеться до болі
Нам лише правди й волі
Не завтра, а в цю мить,
Бо нам болить, болить...
Нас зігріва надія -
В блакиті тій МАРІЯ,
А в золоті церкви -
Так буде на вікИ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690842
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 26.09.2016
автор: Samkovitch