Просто друзі і не більше.
Не любов, щось трошки інше.
Там, де осінь ти живеш
В тебе не існує меж...
Знов на очі окуляри,
Заховаєш свої чари.
Не сумую, не чекаю,
Просто знай, я вже звикаю.
Твої мрії - це реальність,
Ти ненавидиш банальність.
Кажеш краще одному,
Я ж в очах твоїх тону...
Барви осені зникають,
Люди світло вимикають.
Вітер душу рве мою,
Розумію, що люблю.
Дощ по вікнах водоспадом,
Я вкриваюсь листопадом.
Не ховай своїх очей,
Не блукай серед ночей...
Чесність ти не полюбляєш,
Від жіночих сліз втікаєш.
Вірність - просто не твоє,
Лицемір в тобі живе.
І чому ж не зупиняюсь?
Не боюсь і знов зізнаюсь:
Ти неначе динаміт,
Підриваєш цілий світ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2016
автор: Ninelle