Наше тіло - як храм,
А душа - як частина Бога,
Що відкриті вітрам
І триває життя облога.
Хтось будує дзвіниці,
Та повсюди колони, фрески.
І не бачить різниці
З кого брать благодійні внески.
А буває і навпаки,
Ті що поглядом в небо лише.
Те дається взнаки,
Мов наосліп події життя пише.
Один дотик гармоніі,
Бо вона є всьому взірець.
Душ і тіл - симфонії,
Як задумав колись Творець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690909
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.09.2016
автор: Ірин Ка