Дивная втіха в потоці свідомості
У ритміці крил під поривами вітру
Ось тут ми разом.Ти і я.В невагомості
Та зараз вже ні.Тому спомин я зітру
Замалюю я чимось.Мабуть олівцем
Заклею заб'ю і в шухляду сховаю
А потім уколю когось цим слівцем
Ти будеш першим у списку.Вітаю!
Сьогодні не наше святкується свято
Не мої вірші хтось в польоті цитує
Ти тільки поглянь як тут звірів багато
Один уже спить інший сцену руйнує
А ми поміж ними...Такі дві людини
Що заблукали в гущавинах лісу
І не проронили ми сліз ні краплини
Із присмаком болю й п'янкого анісу
Корабель наш витримує всі примхи моря
Ти стоїш за штурвалом...О мій капітан
Позбав і врятуй від нещадного горя
Стань йодом моїм для душевних всіх ран
Дивная втіха у ритміці духу
У пошуках слів і якогось єднання
Біжу я до тебе.Щосили/щодуху
Бо знаю.Кохання.Це точно Кохання
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2016
автор: Sindicate