КАМІНЦІ ( з циклу "ЧОРНОГОРА")
Пригадай: збирали камінці
Ми на узбережжі у воді,
Вигравали в хвилях промінці,
В блиску їх здавалося тоді,
Що знайшли ми Посейдонів скарб:
Аметист, смарагд блищать на дні,
А над ними охоронець-краб
Клешні розчепірює страшні.
Синє море, небо голубе
І розмова стиха поміж нас –
Я тоді заслухалась тебе –
Музикою слів твоїх і фраз.
Кожна думка – слушна і нова,
Дикція така – немов артист…
І, здавалося, прості слова –
Теж смарагд, а може, аметист.
… Я перебираю у руці
Кульки гальки, сірі і тьмяні, –
Це ж ті самі диво-камінці,
Що були смарагдами на дні.
Так невпинно і життя сплива,
Чарівну не повернути мить…
Потьмяніли вже твої слова:
Просто галька сіра шурхотить.
© Т.Л. вересень 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690998
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.09.2016
автор: Лавинюкова Тетяна