Кохати віртуального поета…
Кохати віртуального поета…
Мов пити дикий мед… сонета!
Чарує ніжно казкою з дитинства…
А рим вогонь палає зовсім близько!
Строфа бере у марева полон…
І відчуваєш ти тепло долонь…
Для нього Муза – діва і сестра:
Дарує сонця промінь, небеса…
Він римою запалює зірки!
Йому планети служать на землі…
Енергія світил живе в сонеті…
І вабить духом волі… у поеті!
27. 09. 2016 м. Львів автор Наталія Калиновська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691369
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2016
автор: Наталі Калиновська