Ти смієшся вливаючи грона розлуки
Вже дозріли більмом, не плачу
Не для мене, тремтять твої руки
Меланінова-недостача
Авітаміноз днів жовтневих
Холод кип'ятком аж по п'ятах
Самогубці-хмари на небі
Звідки сонця їм би дістати
І мене немов би паралізує
Коли усміхаєшся їй так щиро
Хмари ріжуть вени, дощують
Де ж мої мотузка і мило...
Запливе червоним по датах
Календар, пошарпаний вісник
Каже: Прийде день, не впізнаєш
І не будеш знати хотіти
Ти ж вливаєш грона безглузді
Ми і так розполюсОвані
Завтра буде сірим розпусно
Ти в безіменниковому стані
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2016
автор: Марамі