Яблука сіренькі обліпили,
Коника від гриви до хвоста,
Лише очі вогником горіли,
Коли вітер гриву розвівав.
Кінь летів по лузі сизим птахом,
Не торкавсь копитами землі,
Хмари угорі здавались дахом,
Храп глушили диво - солов’ї.
Яблука не падали додолу,
В тиху рись, чи у галоп швидкий,
Грива розстеляла ніжну полу,
Сам же був,як парубок стрункий.
Він летів на зустріч кобилиці,
Бо почув іржання, мов сурму,
Бо вона красива, білолиця
І вона подобалась йому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691381
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.09.2016
автор: Віталій Назарук