Похилий вік…
Похилий чи поважний вік
Проходить жінка, чоловік,
Коли йдуть геть з життя цвіт, сік,
Трьох числиниць лишивши лік…
То ж хмариться чудовий світ,
Пташиний гарний переліт,-
Ніхто не дивиться у слід,
Бо мудрості дається звіт…
Бурхливий гомін долі зник,
Засох живильний весь арик,
Про що сердечний свідчить тиск,
Очей з горінням,- згаслий блиск…
Ген чується таємний клич
У темряві, де вісник- сич
З тих родових засохлих віт,
Віщує про лихий відліт…
29.09.2016р.
PS
І хоч не той у всьому лад,
Давно відцвів весняний сад…
Душа, де молодість та спів,
Віночок з щедрих теплих слів!
Так званий з роздумами вік
Крокує чемно з року в рік
З багатством надзвичайних сил,
Бо там, де мудрість – зичний схил!
Корінням кріпить родовід,
Боронить дерево від бід
Та пестить крони ніжний цвіт,
Щоб зрілості був гарний плід!
17.09.2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691503
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 29.09.2016
автор: Єгорова Олена Михайлівна