Останній вересневий ранок...
Лед-ледь позолотила зелень
Ця осінь, на себе не схожа,
Будинки випускають в темінь
Нечастих ранніх перехожих.
Бурчить крізь сон ранкове місто
Консьєржок заспаних словами,
Двірник воює з першим листям,
Що шурхотить по-під ногами.
На клумбі маються безсонням
Напівзабуті чорнобривці,
Та випадковий пізній сонях
Сумує на міській бруківці.
За дахом схований світанок
Поволі розбавляє сУтінь,
Останній вересневий ранок.
Київ. Будень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691511
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.09.2016
автор: Надясемена