нам стільки з тобою відведено. скільки?
нам стільки ще щастя бачити. скільки?
у полум'ї з тмяної лампи танцюють дні і роки.
а ти ніколи ні за що не відпускай моєї лише
руки.
і нитки червоні в долоні візмуться плоттю
і стане нам долею те, що я напророчу,
коли шепотітиму тихо тобі аж до серця,
як щастя руками черпатимем аж до денця.
і віриш-не віриш, а щастя пророчене збудеться,
а вихор образ і докорів вмить забудеться.
бо стільки ж уже нам з тобою відведено, стільки,
щоб встигнути все, але недокохати настільки.
(як нам хотілося б)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2016
автор: невизначне