Доброті лише не спиться…

Погасає  вечір  тихо...
Твоя  черга  -  ,ніч.
Засинає  людське  лихо,
Тихо  пада  з  пліч.
Розправляє  нічка  крила,
Обіймає  світ.
І  думки  всіх  відпустила,
Хай  не  давить  гніт.
Доброті  лише  не  спиться,
Де  знайти  й  кого?
Щоб  в  душі  тій  поселиться,
Де  ж    зустріть  того?
В  кім  душа,  неначе  камінь,
Мохом,  що  поріс.
Так  ходила  ніч  стежками...
Камінь  міцно  вріс.
Та  зустрілась  з  колючками,
Ніби  в  їжака...
Накололась  голочками...
Тут  мораль  така:
Хто  по-людськи  жить  не  хоче
Того  не  навчить,
В  кого  з  розумом  негоже:
Не  переробить...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692176
Рубрика: Байка
дата надходження 03.10.2016
автор: Н-А-Д-І-Я