Говори, говори, любий друже,
Голос твій - як на серце бальзам.
Хоч радієш ти, хоч з горя тужиш,
Я тобі час і сили віддам.
Голос твій наче зцілює рани,
Говори, хай радіє душа,
Хай затьмариться розум, мов сп'яну,
Ти чужий. І тобі я - чужа.
Відчуваю, що все ж ти десь поруч,
Наче тягне до мене тебе.
Зруйнувавши колишнє власноруч,
На руїнах будуєш нове.
Повернути все - не до снаги.
Лиш поглянь - і твій погляд зустріну.
Краще й серце моє забери,
Щоб в минуле йому не кортіло.
©Copyright: Анастасія Федоренко, 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692190
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2016
автор: Анастасія Калініна