♫♫♫
Тихий смуток наповнює серце.
Осінь ніжно ступає на землю.
І несе вона фарби в відерцях,
Приготовані з літа ще пензлі…
Непомітно, тихенько щоночі
Розмальовує листя та квіти…
І якісь ще закляття шепоче,
Намагаюсь я їх зрозуміти.
Прислухаюсь до голосу вітру,
Що легенько торкається скроні…
Роздивляюсь чудову палітру
І тендітні осінні долоні,
Що принесли і смуток, і радість,
Пригостили отрутою з медом,
Щоб не мучили думки про старість.
Зачаровано дивлячись в небо,
Розумію, що все ще минеться,
Що не треба журитися зовсім.
Сонце вранці нам ще посміхнеться…
…А на землю спустилася осінь…
АКВАРЕЛІ ХУДОЖНИЦІ НАДІЇ СТАРОВОЙТОВОЇ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692204
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2016
автор: Наталі Рибальська