Я – дивність… Я – твоя фата моргана
Змальована у божевільнім сні.
Усе сумнівне, гарне та погане
Химерно поєдналось у мені…
Чи варто зазирати в ту криницю,
В якій і зорі не знаходять дна,
Та серце ще раз просить подивиться
Той сон, в який приходжу я одна.
Аж раптом очі відзеркалять диво –
Ти зрозумієш світ моїх примар.
Казкарка мовчазна та невродлива
Віднині ще один є твій тягар
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692278
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2016
автор: Liavi D