Маленький янгол у віконці
подивиться, як сходить сонце,
а сонце в небо випливало
і з’явою подивувало.
Він був неначе мати народила:
у сорочці білій, але у бинтах,
до нього інші янголи ходили,
поруч на ліжках ще лежать.
Кожний прихід додавав сили
і сон спокійний прилітав,
а один янгол сніжно-білий
їжу возив і годував.
Ти раптом знову став маленьким:
доглянути потрібно знов,
нехай підтримає на світі і тримає
твоєї матері, та іншая любов.
Тихенько янголи ходили,
та іноді не тихими були
і додавали вони сили,
хоч і самі утомлені були.
Нехай, що віддають, додасться,
із неба і землі їм, сило, прибувай,
і поруч, наче янгол справжній,
роботу їх благословляй!
7.09.2016.
Фотографія із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692314
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 04.10.2016
автор: Светлана Борщ