Під паранджою - треба*: поряд з тобою іти.
Хочеться - на Венеру, хочеться крізь світи...
Дотик, іще - і скоріше! Що ж - затуляй вуста
силою розуму міцно, бо - не твоя, не та!
"Зоренька", чи "русалка" - в тебе були завжди,
Я ж бо - лишень - лялька - пластик холодний. Зажди!
Ти огорни вогненно - стопиться мій прикид -
Чуєш? Мабуть, достеменно, я - вимираючий вид…
Тану…Мабуть - згораю…Знана, та не твоя…
Як то - палати? Казка: зоре моя, весна…
Під паранджою - вишкіл: Вбити тебе, отруїть
тим поцілунком хижим. І розірвати сіть.
*треба - обряд, молитва
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692324
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.10.2016
автор: norma Ardeko