Вертаються військовії вдовиці,
Не жити їм без болю і без ран,
Серце болить, в сльозі завжди зіниці,
Немов роса,
Чи вранішній туман.
Поля знялися багатезним хлібом,
Червоні маки наче крові слід.
Ховають маки воїв слід
За слідом,
Дрібніє рід,
Ой, як дрібніє рід…
Калина одягла червоні грона,
Багатство віддає пшеничний лан,
А мати сина вигляда до скону...
В очах сльоза,
А може це туман?..
В снопі зустрінеш часом мак червоний,
Мов крапля крові вилита у хліб,
І знов лунає у полях відгомін -
Військовий слід,
Страшний кривавий слід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692514
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.10.2016
автор: Віталій Назарук