Ще не раз закружля завірюха,
Прийде осінь і буде зима,
Не побачить єдиний синочок,
Як на землю приходить весна.
Їжу, ліки, платня за навчання,
Я сама- все кругом- я сама,
"Куля в лоб" і нестерпне страждання,
Не життя, а суцільная тьма.
Я за сина стояла горою,
Я за нього сто тон підійму,
Як же я не розгледіла кулю,
"Пливе кача" співали йому.
Хто той кат, хто той нелюд, потвора,
Що у сина безжально стріляв?
Хто назавжди закрив йому очі,
Моє серце на шмат розірвав?
Кому краще на світі живеться,
Коли мати з сльозами одна?
Коли "Качу" співа Україна,
Хто в цім винен навіки ганьба!
У скорботі коли Україна,
Допустив хто навіки ганьба!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692536
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 05.10.2016
автор: Н.М.Бойко