Догралися. Ще крок – і вже чужі.
Немовби я - тебе не відчувала,
І не було – ні спільних вітражів,
Ані обіймів, вкрадених зухвало.
Догралися. Вже мовчки стоїмо.
У світ жадає вирватися сяйво,
На серці почуття Святе письмо
Виводять позолотою старанно.
І кожен дотик спомином пече,
Здригаюся із острахом: «Догрались…»
... Я ж - небограй за блиск твоїх очей
Із власних зір би віддала́ без жа́лю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2016
автор: Оксана Дністран