Треба ж було зразу закохатись,
А тепер збиратись у світи.
Як мені не хочеться прощатись,
Як мені не хочеться іти…
Синьоока Мавко із Полісся,
Чарівнице, доленько моя,
Щоб кохання вогник наш зберігся,
Залишу тобі я солов’я.
Приспів:
Сад не встигне відцвісти травневий,
Через відстань соколом здіймусь,
Ти під вечір в сад виходь вишневий,
Я до тебе скоро повернусь.
Розглядав я вечором заграви,
Кожну мить в розлуці рахував,
Ми підемо у високі трави,
Я тобі всього ще не сказав.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692569
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2016
автор: Віталій Назарук