Перегукуються в мені,
І говорять дві різні мови.
Одна ніжна, що для розмови,
Інша - просто співа пісні.
Вони тихі і чарівні,
І не сваряться, й не воюють,
Ніжно душу мою лікують
Влітку, взимку і навесні.
І запалюють свій вогонь,
І горить для усіх багаття
Бо всі люди для мови браття,
І ідять всі з іі долонь.
Прийде час і всі мови враз
Будуть люди всі розуміти.
Ми тоді навчимось любити,
Жити в мирі і без образ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692596
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.10.2016
автор: Любов Вакуленко