Коротка баєчка на сон:
Як б¨ється серце в унісон,
Як до незвіданих висот
Дволикість фальшу підіймає...
І лиш не бачить ідіот...
А судді хто ?, -питає Фальш,
(За мене бачиш трохи дальш),-
В Дволикості - сестри по крові...
Дволикість:
Не знаю, люба, але ми
з тобою сестри гонорові !
Усе при нас : краса і честь,
Зо всіх нам плещуть перехресть.
В кишені аж дипломи два,
Ну хто з цих неуків докаже,
Що він мудріший ? Ха-ха-ха !
Фальш:
Чи чула ти, - на днях комусь,
(Провину добру мав якусь...),
Ножа ввіткнули просто в плечі...
Страшенний розбрат, ницість, гнів...
Ти не приклала рук, доречі ?
Дволикість:
Ну що ти, сестро, Бог з тобою!
Щось із твоєю головою...
Таку городиш каламуть,
У мене іншого начало,
У мене зовсім інша суть...
Молюсь у храмах за заблудлих,
(На світі стільки душ паскудних)
Синів, дочок і матерів,
Молюсь, щоб дух нечистий в людях
Увесь, до крапельки, згорів.
А те, що ти говориш, люба,
Є, щонайменше, досить грубо,
Не смій і думати, забудь ,
З інакшого я, сестро, тіста,
В мені говорить вища суть...
Їм не догнати, сірій масі,
(Чим допоможеш сіромасі ?)
Моє IQ , мій інтелект,,
Своя у мене правда й сила,
Без мене є не той ефект...
Фальш:
Ти маєш рацію , сестрице,
(Дай трішки сьорбнути водиці)
Вони самі твою корону
Нестимуть чемно слід-у-слід
Аж до самісінького трону..
О браво, сестро, таки я,
(Заслуга в тому не мала)
Тебе навчить зуміла чогось...
Дурний лиш думає про всіх,
Тупий турбується про когось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692690
Рубрика: Байка
дата надходження 05.10.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова