[i]Кивати мосьці на слона – не дивина,
бо звикла вже давно вона і до лайна.
По-горло ситі всі уже від дивини
та дуже дивно, чом мовчать слони?..
[/i]
Прорекла одна шиншила –
не втаїш в торбині шила.
Пожаліти хочу зайку
й нагадаю іншу байку.
Можливо слон отой і гість,
та Васька слухає і їсть…
А ще він „мочить“ не в сортирі,
людей безвинних у всім мирі.
Коли ж ми хочемо спокою,
потрібно знати – їх не двоє.
Зібралась мосьок ціла тічка
злодюг, зелених чоловічків.
Бомблять, ґвалтують, убивають
бо міри в підлості на мають.
А тому треба цілим світом
лайно нарешті все те змити.
03.10.2016
[i] * Відповідь на байку Олекси Удайка „Кивала моська на слона“: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692153#com2894064
[/i]
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116100302409
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692710
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 06.10.2016
автор: Олександр Мачула