Ваші речі ще пахнуть тими моментами,
Кімната давно не відчувала дотику.
Стосунки, які переплітались із легендами
Тобі так не вистачає його банального подиху.
Переписуєш ролі, вдаєшся в подробиці,
Безкінечні питання вриваються впевнено.
Ти вбачаєш помилку в покликах розуму
Відчуваєш серцем, хоч так не заведено.
Його руки не стали твоїми крилами,
А вуста обпалили так ніжно й безжалісно.
Ваш союз – корабель із не тими вітрилами,
Твоє «сумно» давно не мінялось на «радісно».
Переходи, вокзали, кав’ярні, що вабили
Вже чомусь мають статус давно відчужених.
Ти блукаєш місцями, де ви літали і плавали,
Відпускаючи зграю хвилин напружених.
Обертаєшся мовчки, охоплюєш поглядом,
Розумієш, що часу багато втрачено.
Пробачаєш, всміхаєшся і єдиним порухом
Всі терзання минулого врешті страчено.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2016
автор: Mariania