Іще один прожили календар,
і зле і добре з нього випливло в минуле
назавжди, й не один митар
не стягне ніц із того, що не було.
Лиш спомин в собі терпкий збережу, -
тебе таку, яку лиш я побачив,
дурив себе — ще трохи й добіжу,
і не для мене зверху ворон кряче.
Та не добіг. Тепер опудалом стою,
бажання, що пов*язані з тобою відгагяю,
і сам для себе щиро не збагну,
чи є? Чи мо пішов з календарем до краю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692757
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2016
автор: олег у